Переводний дурак — правила, приклади ходів і тактика

Як перевести атаку на сусіда — і коли цього краще не робити

Переводний дурак — різновид «Дурака», у якому в захисника є третій варіант ходу. Замість того щоб відбитися або взяти карти, він може перевести атаку на наступного гравця: кладе поруч свою карту того самого номіналу, що вже лежить на столі. Після цього захищається сусід — і вже від двох карт. У підкидному дурака такого ходу немає взагалі: там або б'єш, або береш.

Перевести можна лише доки ти не відбив жодної карти, і лише картою того самого номіналу — масть значення не має. Перевівши, ти перестаєш бути захисником: тепер ти такий самий гравець за столом, як усі інші, і можеш підкидати новому захиснику. Карта, якою ти перевів, з твоєї руки зникає назавжди — або піде у відбій, або дістанеться тому, хто візьме.

Решта правил — роздача, козир, добір до шести — точно така сама, як у базових правилах дурака.

Три умови, за яких переведення дозволене

1. На столі не має бути жодної відбитої карти. Щойно ти поклав зверху хоч одну карту, ти визнав себе захисником — переводити вже пізно. Тому рішення «бити чи переводити» приймається одразу, першим же ходом.
2. Номінал має збігатися. Ходили сімкою — переводиш тільки сімкою. Будь-яка інша карта тут не працює, навіть козирна.
3. У наступного гравця має вистачити карт. Кількість карт на столі після переведення не може перевищувати кількість карт у руці нового захисника. Якщо в нього дві карти, а на столі буде три — хід заборонений. Плюс звичайна стеля стола: п'ять атакуючих карт, поки відбій порожній, і шість після того, як хоч один захід було відбито.

Що варіюється від столу до столу

Переводний дурак — не один канонічний звід правил, а сімʼя схожих домовленостей. Ось те, що справді відрізняється:

• Переведення козирем. У більшості варіантів козир переводить так само, як будь-яка інша карта того ж номіналу. Але існує окрема домовленість: перевести можна, показавши козир потрібного номіналу, не викладаючи його на стіл. Це вигідно захиснику, тому такий варіант вмикають рідше — питай перед грою.
• Переведення далі по колу. На більшості столів новий захисник теж може перевести — ланцюжком, доки в когось є карта того номіналу і вистачає карт у наступного. Але чи можна довести коло назад до першого атакувальника — залежить від столу: частіше ні, ланцюжок зупиняється на гравцеві перед ним.
• Гра вдвох. У грі один на один перевести — значить повернути атаку тому, хто щойно ходив. Одні столи це дозволяють, інші забороняють переведення при двох гравцях узагалі.
• Хто підкидає після переведення. Зазвичай — усі, крім поточного захисника, включно з тобою і першим атакувальником. Тобто переведення не закриває коло: на столі може опинитися більше карт, ніж ти передав.

У Durak Live доступні обидва варіанти — підкидний і переводний, тож правило можна не пояснювати друзям на пальцях: приватний стіл з паролем сам не дасть зробити недозволений хід.

Приклад 1. Класичне переведення

Козир: ♥ (черви). Троє за столом: Аня → ти → Богдан.

Аня ходить 7♠. Твоя рука: 6♣, 7♦, 9♠, 10♦, К♠, Д♥. У Богдана — 6 карт.

У підкидному в тебе один розумний хід: бити 7♠ дев'яткою піка. Ти віддаєш робочу карту, щоб закрити чужу сімку.

У переводному ти кладеш 7♦ — і тепер Богдан відбивається одразу від 7♠ і 7♦. Умова виконана: на столі дві карти, у Богдана шість. Ти позбувся найдешевшої карти руки, зберіг 9♠ і козирну даму, і сам вийшов з-під удару. Це та ситуація, заради якої переводний варіант і придумали.

Приклад 2. Ланцюжок — і чому він буває вигідний останньому

Козир: ♦ (бубни). Четверо: Аня → ти → Богдан → Даша.

Аня ходить 6♣. Ти переводиш 6♥. У Богдана теж є шістка — 6♠, він переводить далі. Тепер Даша має відбити три шістки, і в її руці має бути щонайменше три карти.

Даша б'є: 6♣ — 8♣, 6♥ — 10♥, 6♠ — 7♠. Усі шість карт ідуть у відбій, і Даша скинула з руки три карти замість однієї. Далі атакує вона.

Ось головний парадокс переводного: успішний захист — це найшвидший спосіб розвантажити руку. Ланцюжок, який виглядав як розстріл Даші, насправді подарував їй три скидання й ініціативу. Переводити варто на того, кому важко, а не просто на того, хто сидить наступним.

Приклад 3. Коли переведення — подарунок сусіду

Козир: ♣ (трефи). Троє: Аня → ти → Богдан. Колода порожня, у Богдана лишилося 2 карти.

Аня ходить К♦. Твоя рука: К♣ (козир), Т♦, 9♠, 7♣.

Спокуса очевидна: у тебе є король треф, тобто козирний король — можна перевести. На столі буде дві карти, у Богдана дві, формально хід дозволений.

Але подумай, що з цього вийде. Якщо Богдан відіб'є обидва королі, він скидає свої останні карти й виходить із гри, а ти лишаєшся сам на сам з Анею — без козирного короля, який щойно пішов у відбій. Натомість звичайне відбиття Т♦ закриває коло без жодних ризиків: туз бубни б'є короля бубни, обидві карти у відбій, а атакувати наступним будеш ти.

Правило-орієнтир: не переводь на гравця, якому лишилося менше карт, ніж буде на столі + 1. Ти не тиснеш на нього — ти даєш йому вихід.

Коли переводити вигідно

• У тебе є «сміттєва» карта того ж номіналу. Ти скидаєш баласт замість того, щоб витрачати робочу карту на захист.
• Рука без козирів. Захист коштуватиме дорого, а переведення — одну дешеву карту.
• У наступного щойно розпухла рука. Гравець, який тільки-но забрав пів столу, найгірше готовий до нової атаки.
• У тебе дві або три карти одного номіналу. Одну віддаєш переведенням, решту підкидаєш новому захиснику — виносиш увесь набір за один хід.
• Номінал високий. Перевести короля або туза часто дешевше, ніж шукати, чим його бити.

Коли краще просто відбитися

• Сусід близький до виходу з гри — див. приклад 3.
• Переводити довелося б козирем, а звичайна карта відбила б спокійно.
• У сусіда багато карт саме цієї масті або він явно збирає козирі — він відіб'ється майже безкоштовно й піде в атаку на тебе.
• Ти сам хочеш стати атакувальником: після вдалого захисту хід твій, а це найцінніша позиція в кінці партії. Про це докладніше — у стратегії гри.

Часті помилки новачків

1. Переводити щоразу, коли є чим. Переведення — не безкоштовне: карта йде з руки, а ініціатива — сусіду.
2. Спробувати перевести після того, як уже відбив одну карту. Не вийде: рішення приймається до першого биття.
3. Забути порахувати карти сусіда. Найчастіша причина «чому гра не дає мені зробити хід».
4. Палити козир на переведення. Козир у переводному коштує дорожче, ніж у підкидному: він і б'є, і рятує в ендшпілі.
5. Переводити на того, хто ось-ось виграє. Ти даруєш йому скидання і хід.
6. Думати, що після переведення коло закрите. Ні — інші гравці й далі підкидають той самий номінал, і в підсумку на столі може лежати всі п'ять-шість карт замість твоїх двох.
7. Плутати переведення з підкиданням. Підкидає той, хто не захищається; переводить тільки сам захисник, і тільки замість першого биття. Терміни розібрані у словнику.

Підкидний vs переводний

Якщо ти тільки заходиш у гру, почни з підкидного дурака: у ньому менше рішень на хід і легше відчути, коли варто брати, а коли відбиватися. Переводний вмикай, коли рахунок карт на столі перестане вимагати зусиль — тоді третій варіант ходу з цікавинки перетвориться на реальну перевагу.