Словник термінів гри в дурня
Козир, відбій, захід, стеля — усі слова за столом, коротко й за абеткою
Коротко про головне, перш ніж почнеться абетка. Козир — масть, що б'є будь-яку іншу. Відбій — купка, куди йдуть карти вдалого захисту; звідти вони не повертаються. Захід — одне коло атаки від першої карти до відбою або забраного столу. Підкидання — докласти в чужий захід карту номіналу, який уже на столі. Переведення — передати атаку далі, не відбиваючись. Добір — поповнення руки з колоди до шести карт. Дурень — той, хто лишився з картами останнім.
Далі — повний список за абеткою, з посиланнями на статті, де кожен термін розібрано докладно. Базові правила, до яких усе це кріпиться, — у правилах дурака.
А
Атака. Хід, яким гравець кладе карту на стіл, щоб її відбивали. Атакувати можна однією картою або одразу кількома одного номіналу. Атакувальник — той, хто відкрив захід; після нього право докладати карти отримують інші гравці, і це вже підкидання, а не атака.
Атакувальник. Гравець, чий хід відкриває захід. Ним стає той, хто в попередньому колі успішно відбився, або наступний за годинниковою стрілкою, якщо захисник забрав стіл. Позиція атакувальника найцінніша: саме він вирішує, який номінал ляже на стіл, і тим самим — що зможуть скинути всі інші.
В
Відбій. Купка збоку, куди йде весь стіл, якщо захисник відбив усі карти заходу. Карти лягають сорочкою вгору й у гру більше не повертаються. Якщо захисник забрав, у відбій не йде нічого — тому відбій може лишатися порожнім кілька заходів поспіль, і поки він порожній, стеля стола дорівнює п'яти, а не шести. Відбій — це ще й твоя пам'ять: усе, чого в ньому немає і чого немає в тебе, лежить у чужих руках або в колоді.
Д
Добір. Поповнення руки з колоди до шести карт після кожного заходу. Першим добирає атакувальник, потім решта за годинниковою стрілкою, захисник — останнім. Коли карт на всіх не вистачає, порядок стає вирішальним: останній у черзі не отримує нічого.
«Дурень». Гравець, який лишився з картами, коли всі інші вже вийшли. Він програв партію — і це єдиний результат, який рахується: другого чи третього місця в дурні немає. Тому за великим столом мета не «перемогти всіх», а «не бути останнім».
Е
Ендшпіль. Частина партії після того, як колода закінчилась і добору більше немає. Кожна забрана карта лишається з тобою назавжди, а рахунок стає точним: усе, що не у відбої, — у суперників. Ендшпіль настає не тоді, коли в колоді нуль карт, а тоді, коли їх менше, ніж потрібно столу на добір. Як грати до й після цього моменту — у стратегії гри.
З
Захисник. Гравець, який має відбити карти зі столу. У підкидному варіанті в нього два виходи: відбити все або забрати весь стіл собі. Забравши, він пропускає своє коло атаки; відбившись — сам стає атакувальником.
Захист. Покласти на атакуючу карту старшу карту тієї ж масті або будь-який козир (козир б'ється лише старшим козирем). Кожна карта, якою ти відбився, відкриває свій номінал для підкидання — тому захисту «однією картою» не буває, буває ланцюжок.
Захід. Одне коло атаки: від першої покладеної карти до моменту, коли стіл поїхав у відбій або в руку захисникові. Захід — правильна одиниця рахунку в дурні: рішення «бити чи забрати» приймають не по одній карті, а по тому, скільки карт ще може прилетіти до кінця заходу.
К
Козир. Масть, яка б'є будь-яку карту будь-якої іншої масті. Визначається на початку партії відкритою нижньою картою колоди й не міняється до кінця. Козир — валюта гри: дрібними розплачуються, старші тримають до ендшпілю.
Колода. Набір карт, яким грають: 24, 36 або 52. Від розміру залежить, скільки козирів існує в партії, скільки карт лишиться на добір після роздачі й наскільки боляче підкидають. Розрахунки й порівняння — у статті про колоди 24, 36 і 52.
М
Масть. Черви, бубни, піки або трефи. Карта б'ється старшою картою тієї самої масті — або козирем. Для підкидання масть не має жодного значення: там рахується тільки номінал.
Н
Номінал. Гідність карти: 6, 7, 8, 9, 10, валет, дама, король, туз (у колоді на 52 — від двійки). Іноді кажуть «ранг» — це те саме. Номінал вирішує два питання: чим можна підкинути (тим, що вже на столі) і що чим б'ється всередині масті.
П
Переведення. Хід, доступний лише в переводному варіанті: захисник не відбивається, а кладе карту того самого номіналу й передає атаку наступному гравцеві. Перевести можна тільки доти, доки не відбита жодна карта, і тільки якщо в нового захисника вистачає карт у руці. Умови, ланцюжки й приклади — у переводному дурні.
Підкидання. Докласти карту в чужий захід. Дозволено лише той номінал, який уже лежить на столі — байдуже, атакуючою картою чи картою захисту. Підкидає будь-хто, крім самого захисника; а от які саме номінали доступні кожному, залежить від налаштування «Сусіди / Усі». Механіка розібрана в підкидному дурні.
Підкидний дурак. Базовий варіант гри, у якому в захисника лише два виходи — відбити або забрати. Переведення тут немає, і вся динаміка тримається на підкиданні. Це найпростіша точка входу для новачка.
Приватний стіл. Гра, закрита паролем із чотирьох цифр: посилання можна кинути кому завгодно, але без пароля за стіл не сядуть. Такий стіл видно в загальному списку ігор, проте імена гравців приховані. Як його створити й покликати людей — у статті про гру з друзями.
Р
Реванш. Кнопка у вікні підсумків, яка перезапускає партію тим самим складом і з тими самими налаштуваннями. Ані нового посилання, ані повторного введення пароля не потрібно. Сусідня кнопка «Грати ще» робить інше — шукає нову гру з випадковими суперниками.
Рейтинг тижня. Таблиця найкращих за поточний тиждень; скидається щопонеділка. Місце в ній залежить від результатів партій, а не від кількості зіграних годин.
Рука. Карти, які ти тримаєш. Після кожного заходу її добирають до шести, поки в колоді є карти. Кількість карт у руці захисника — це ще й межа заходу: більше карт, ніж у нього на руках, на стіл не покладуть.
С
Ставка. Кількість монет, яку кожен гравець ставить на кін — від 100 до 10 000. Списується з усіх учасників столу; якщо монет менше за ставку, сісти за стіл не вийде.
Стеля атаки. Обмеження на кількість атакуючих карт у заході — менше з двох чисел. Перше: п'ять карт, поки відбій порожній, і шість після того, як хоч один захід було успішно відбито (забраний захід відбою не наповнює, тож п'ятірка може діяти кілька кіл поспіль). Друге: не більше, ніж карт у руці захисника на початок заходу — саме це робить ендшпіль ендшпілем, бо гравцеві з двома картами не кинуть більше двох.
Стіл. Карти, викладені в поточному заході, — атакуючі й ті, якими відбивалися. Наприкінці заходу стіл цілком їде або у відбій, або в руку захисникові: віддати частину, а решту лишити не можна.
«Сусіди» / «Усі». Налаштування столу, яке визначає, хто якими номіналами підкидає. У режимі «Усі» будь-хто, крім захисника, кладе будь-який номінал зі столу. У режимі «Сусіди» повні права мають лише двоє обабіч захисника — атакувальник і наступний захисник; решта столу підкидати теж може, але тільки номінал першої атакуючої карти. Тому на 2 і 3 гравцях обидва режими поводяться однаково, а різниця починається з чотирьох. Докладніше — у дурні на 2, 3, 4 і 6 гравців.
Т
Темп. Право атакувати наступного кола. Захисник, який відбився, забирає темп собі — тому «відбитись» і «не забрати» різні речі: відбитись означає ще й отримати хід. У кінці партії темп часто вартий одного зайвого козиря.
Х
«Хитрощі». Режим столу, у якому дозволено порушувати два правила: підкинути карту номіналу, якого на столі не було, і «побити» карту тим, що її не б'є. Ловлять не правила, а люди — будь-хто може звинуватити гравця в махлі довгим натиском по карті. Що буває за влучне й за хибне звинувачення — у статті про режим «Хитрощі». 😏
Ч
«Чистий» номінал. Карта, решта карт того самого номіналу в якої вже у відбої. Захід такою картою неможливо підсилити підкиданням — захиснику треба відбити рівно одну карту, і ніхто зі столу не допоможе. Це найнедооціненіший хід у грі: він не бере карт, зате не дає нікому скинутись.